Fund

контакти

cлідкуй за нами

Youtube_ico Facebook_ico Twitter_ico

«Письменник і громадянин. Філософія голосу в часи кризи» в цитатах

15 квітня 2014

Відвідала дискусію «Письменник і громадянин. Філософія голосу в часи кризи», організовану Фондом Ріната Ахметова «Розвиток України» (у рамках його напряму діяльності «Динамічна культура») та ГО «Форум Видавців» 8 квітня 2014 р. в межах Книжкового арсеналу.

Тішуся з того, що незважаючи на «важку долю організаторів», таки вдалося послухати, почути, занотувати, що і як говорили Любко Дереш, Лариса Денисенко, Олександр Кабанов і Світлана Поваляєва на запитання модератора Анатолія Дністрового про те, чи мусить сучасний інтелектуал бути рупором революції? Як ставляться до сучасних подій українські письменники у прагматичному і філософському вимірі? Беруть на себе тягар закликів та констатації чи занурюються у мовчазний аналіз? 

Вирішила поділитися фразами, які мені запам’яталися. Не поганими або хорошими. Не з позитивною або негативною тональністю. Просто різними.


Тими, що склали моє суб’єктивно-об’єктивне враження від дискусії. Ніяких трактувань, просто факти без коментарів. Не за порядком озвучення думок, а за їх належністю доповідачам.

Любко Дереш:
«Зрада інтелектуала - це коли він відмовляється думати глибоко».
«Я – за пафос самоусвідомлення, проти пафосу за політизацію свідомості».
«Політична ситуація у світі – гра, в якій нас вже обіграли. Простих людей використовують часом як гарматне м'ясо. Мені б дуже цього дуже не хотілося».

Лариса Денисенко:
«Слово - це зброя. І питання, наскільки письменник готовий цю зброю використовувати?».
«За кожне слово від мене за увесь цей період я відповідаю».
«Коли стались усі ці подіі, була думка - я хочу про це писати. Як людини мені було боляче, але як письменник – мусила все фіксувати. Мій обов'язок - передати це людям».

Олександр Кабанов:
«Сложившаяся ситуация спровоцирует возрожденческие вещи в культуре».
«На ненависти никогда не построишь национальную идею».
«Наша родина – література, наша валюта – текст»

Світлана Поваляєва:
«Письменник може мати і має громадянську позицію. Якщо є поклик бути на барикадах – треба там бути». 
«Кожен для себе вирішує питання участі/неучасті в соціальних подіях».
«Мене надихнули події на Майдані».

Чи змінить почуте під час дискусії кардинально думки людей про роль письменника в часи кризи? Не знаю. Але, вочевидь, це і не є завданням. Чи збагатить світосприйняття людей і наповнить простір критичними (нехай і різними за своїм спрямуванням) поглядами? Вважаю, що так. Ось це і є завданням.

Маєте думки/коментарі з цього приводу? Пишіть на: dnakonechna@fdu.org.ua

Content_dn
Дарина Наконечна

в.о. керівника проектів і програм

Інші записи

29 вересня 2010
Першi заявки на проекти

Почали  надходити перші заявки на проекти. Це тішить. Тим більше, що до першого дедлайну 15 листопада ще досить багато часу. Але вже зараз мушу звернути увагу і підкреслити, що необхідно подавати й описову, і фінансову частини. Лише одна з ...

Детальніше

12 вересня 2010
Отже, нарештi!

Отже, нарешті! Нарешті ми запускаємо програму грантів для митців та інших авторів незалежних проектів. Ми хотіли, щоб назва нашої програми відбивала те, як програма себе бачить. Тому назвали її і³ [ідея-імпульс-інновація]. Для нас програма ...

Детальніше

12 вересня 2010
Проект Алевтини Кахiдзе "Я запiзнююся на лiтак, на який запiзнитися неможливо"

Проект Алевтини Кахідзе «Я запізнююся на літак, на який запізнитися неможливо» став викликом і випробуванням і для Алевтини, і для нас – вже на самому початку програми. По-перше, ми хотіли підтримати і наголосити цю метафору ...

Детальніше