«Письменник і громадянин. Філософія голосу в часи кризи» в цитатах
15 квітня 2014Відвідала дискусію «Письменник і громадянин. Філософія голосу в часи кризи», організовану Фондом Ріната Ахметова «Розвиток України» (у рамках його напряму діяльності «Динамічна культура») та ГО «Форум Видавців» 8 квітня 2014 р. в межах Книжкового арсеналу.
Тішуся з того, що незважаючи на «важку долю організаторів», таки вдалося послухати, почути, занотувати, що і як говорили Любко Дереш, Лариса Денисенко, Олександр Кабанов і Світлана Поваляєва на запитання модератора Анатолія Дністрового про те, чи мусить сучасний інтелектуал бути рупором революції? Як ставляться до сучасних подій українські письменники у прагматичному і філософському вимірі? Беруть на себе тягар закликів та констатації чи занурюються у мовчазний аналіз?
Вирішила поділитися фразами, які мені запам’яталися. Не поганими або хорошими. Не з позитивною або негативною тональністю. Просто різними.
Тими, що склали моє суб’єктивно-об’єктивне враження від дискусії. Ніяких трактувань, просто факти без коментарів. Не за порядком озвучення думок, а за їх належністю доповідачам.
Любко Дереш:
«Зрада інтелектуала - це коли він відмовляється думати глибоко».
«Я – за пафос самоусвідомлення, проти пафосу за політизацію свідомості».
«Політична ситуація у світі – гра, в якій нас вже обіграли. Простих людей використовують часом як гарматне м'ясо. Мені б дуже цього дуже не хотілося».
Лариса Денисенко:
«Слово - це зброя. І питання, наскільки письменник готовий цю зброю використовувати?».
«За кожне слово від мене за увесь цей період я відповідаю».
«Коли стались усі ці подіі, була думка - я хочу про це писати. Як людини мені було боляче, але як письменник – мусила все фіксувати. Мій обов'язок - передати це людям».
Олександр Кабанов:
«Сложившаяся ситуация спровоцирует возрожденческие вещи в культуре».
«На ненависти никогда не построишь национальную идею».
«Наша родина – література, наша валюта – текст»
Світлана Поваляєва:
«Письменник може мати і має громадянську позицію. Якщо є поклик бути на барикадах – треба там бути».
«Кожен для себе вирішує питання участі/неучасті в соціальних подіях».
«Мене надихнули події на Майдані».
Чи змінить почуте під час дискусії кардинально думки людей про роль письменника в часи кризи? Не знаю. Але, вочевидь, це і не є завданням. Чи збагатить світосприйняття людей і наповнить простір критичними (нехай і різними за своїм спрямуванням) поглядами? Вважаю, що так. Ось це і є завданням.
Маєте думки/коментарі з цього приводу? Пишіть на: dnakonechna@fdu.org.ua
в.о. керівника проектів і програм
Інші записи
Щойно запустили конкурс, а вже наближається перший дедлайн. Точніше кажучи, дедлайнів на участь у конкурсі у нас немає - заявки приймаються постійно. АЛЕ є дедлайни на розгляд заявки на найближчому засіданні Експертної ради. Якщо Ви хочете, щоб ...
Що для нас несподівано, то це те, що досі доволі мало людей звернулося по гранти на професійні подорожі. А рішення щодо грантів на подорожі приймається оперативніше, ніж щодо "великих грантів" - упродовж 8 тижнів з моменту подання ...
Найчастіше повторюване питання зучить так: "Скажіть, будь ласка, чи є сенс нам/мені подаватися на конкурс?". Зазвичай, відповідаю тільки щодо того, чи відповідає людина або організація формальним критеріям участі в конкурсі. І ...
Все ж таки, час-від-часу продовжують виникати питання стосовно того, які інституції можуть брати участь у конкурсі - прибуткові чи лише неприбуткові. Відповідаємо: таки лише неприбуткові. І це принципова позиція програми. Ми надіємося розвивати ...
Все частіше виникає питання, якого типу організації беруть участь у конкурсі проектів. Отже, це можуть бути й недержавні організації, і культурно-мистецькі організації державного типу, АЛЕ це мусять бути неприбуткові інституції. Або окремі ...