Яка вона «Площа Свободи»? В ЄрміловЦентрі відбулося відкриття проекту

В Центрі сучасного мистецтва ЄрміловЦентр відкрився проект «Площа Свободи». Проект одночасно реагує на події, які відбуваються в Україні останні 3 місяці, але з тим ставить загальні важливі питання: що є свобода і що є її відсутністю? Чи має вона межі? Що є творча свобода? Яка роль художника в  суспільстві сьогодні?

«Площа Свободи» - це і географічне місце, і місце волевиявлення людей у Харкові, де розгортаються дискусії та відбуваються сутички двох різних поглядів на майбутнє України, але  в першу чергу це намагання з’ясувати, якою є розміри такого абстрактного поняття як свобода. Кураторка проекту Оксана Коклонська спонукала замислитись над площею, простором самосвідомості митця – про що він говорить, коли сама дійсність така потужна й насичена полярними знаками та ствердженнями? Можливо, свобода – це вихід за межі відомого, вихід із «зони комфорту», і потрібно невпинно рухатись, діяти, щоб створювати нове – майбутнє?

Оскільки проект ставить питання, де проходять межі свободи, кураторка вирішила не обмежуватись теорією, але на практиці дозволити порушити свою свободу як куратора харківській художниці і дизайнеру Інні Педан, робота якої «Оксамитова Вода» не була  взята до проекту, проте  включена до експозиції в ЄрміловЦентрі за наполяганням автора.

Було цікаво бачити роботи харківських художників,  які цього разу виступили дуже активно. Хоча це лише перший проект молодої куратори, проте у ньому взяли участь багато відомих українських художників: Олексій Сай, Анна Звягінцева, Анна Бикова, Артем Волокітін, Назар Білик, Віталій Кохан, Добриня Іванов, Костянтин Зоркін, Леся Хоменко, Марія Куликовська, Роман Мінін, Наталія Зотікова, Михайло Доляновский, Нікіта Кадан, Рома Михайлов, Даша Кольцова, Ірина Іллінська, Микита Кравцов, Микола Рідний, Олекса Манн, Відкрита група, Степан Рябченко, Тетяна Малиновська, Уляна Биченкова, Олександр Капля, AZA NIZI MAZA, , Група GAZ, Група IMAGINATION, Temporary group.

Роман Мінін про свободу художника і творчу свободу, роль художника в сучасному суспільстві й потребу в проектах, які  реагують на дійсність (мовою оригіналу):

«По поводу роли художника в обществе во время больших проблем хочется говорить много и слушать мнения других. У любой проблемы есть три стадии решения: период комфортного сожительства с проблемой, когда она не видна большинству, на втором этапе следует обнаружение и истерические крики о ней, причём, кто громче кричит тот и собирает бонусы
(это роль политиков, СМИ и деятелей искусства), третья стадия -  это решение проблемы путём
избирательного воплощения в жизнь решений урегулирования, под дозой социальной анестезии.
В период информационной войны художнику сложнее всего не принимать ни чью сторону, так, как в момент, когда мировоззрение превращается в точку зрения, выгодную одной или другой воюющей стороне, творчество перестаёт быть игрой и становится службой в армии. Многим это по-душе, мне нет. Причём такая позиция, между молотом и наковальней закаляет. Я становлюсь самим собой. Видно, что обе стороны имеют добрые и злые стороны, если волны наших чувств не совпадают в резонанс, то как я могу их принять, как свои? Нахожу такую позицию сложной, но полезной тем, что можно увидеть образы враждующих со стороны, их хвосты. Я не ищу лёгких путей, поэтому сейчас форсирую события и пытаюсь работать над третьей стадией проблемы - над её решением.
Желающих кричать достаточно и без меня, не интересно пополнять список банальных ассоциативных образов иллюстрирующих вчерашние события. Как ни крути, но всю историю человечества художник был программой новостей только на языке образов. И сейчас все в азарте ищут новые образы, символы, связанные с громкими событиями. Я тоже разделяю этот азарт, стремлюсь к объективности и выразительной неоднозначности в своих произведениях.
Так, как всё происходящее не однозначно, нам необходимо спешить услышать и понять друг друга, стремиться расширять своё мировоззрение, торопиться услышать и увидеть нас такими, какие мы есть. В этом смысле хорошо бы сейчас показывать больше видов из космоса на землю. Если у людей не хватает фантазии представить это самим, то пора запустить на Марс астронавтов, из лидеров противоборствующих сторон и пусть увидят нас со стороны, и помирят скорей.

******************************
И за что планеты только держатся,
Как в бесконечности мгновенья искры нежатся,
Так заковав себя в орбиты, круг за кругом,
Летим и мы одушевлённые друг другом.

*****************************

Ловушка для морального урода — свобода — только в космосе, друзья.
Нам без законов, правил и традиций, ни на одной планете жить нельзя.»

 

Також вчора відбулася презентацію грантовою програми І3. Дуже дякую ЄрміловЦентру за запрошення познайомити харків’ян з можливостями, які надає Фонд.