Міф «Українське бароко»

Вже наступної п'ятниці відкриється один з найбільш інтригуючих художньо-музейних проектів весни. А саме Міф "Українське бароко" в Національному художньому музеї України. Виставка має продемонструвати внутрішні зв'язки, притаманні різним течіям мистецтва в Україні впродовж багатьох-багатьох років і поколінь. Чекаємо з нетерпінням.

А нижче детальніша інформація і репродукція картини Віктора Пальмова "з виставки":

Національний художній музей України

представляє виставковий проект

«Міф «Українське бароко»

Відкриття 27 квітня (п’ятниця) о 18.00

Куратори : Галина Скляренко, Оксана Баршинова

Проект має на меті концептуально переглянути історію вітчизняного мистецтва, має аналітично-дослідницький характер, являє собою першу фундаментальну спробу  осмислення вітчизняного художнього досвіду крізь «лінію Бароко» із залученням величезного візуального та теоретичного матеріалу.

« Центральна епоха в духовній історії України» ( Д.Чижевський) – Бароко не тільки дало  світу низку шедеврів архітектури, живопису, графіки ХVII-ХVIII століть,  а й прокреслило широку традицію в українському мистецтві,   яка зберегла свою актуальність надалі, своєрідно відзиваючись в творах ХХ-го та й , як стає очевидним, і ХХI століть. 

Бароко розглядається як особливий тип культури, що  заново відтворюється  в  теперішню медійну епоху. А її  сьогоднішній – віртуальний вимір  здається  співзвучним  тим захопленням  безмежністю простору, яке надихало Бароко.

Саме Бароко визначило чи не головні архетипи  української культури,  вплинуло на світогляд , простягнувши свою традицію від ХVII століття до сучасності, відзиваючись в творах модерністів та авангардистів, в парадоксах соціалістичного реалізму , з його  вигаданістю та пафосом,  у « пошуках живописності», що визначила чи не головне спрямування українського малярства ХХ століття,   а разом з тим - і їхнє іронічне переосмислення в творах « нової хвилі»… 

Барокові  злети та протиріччя, іронія і драматизм,  тяжіння до театралізації та декоративності виявляються співзвучними сучасному «суспільству спектаклю», з його піар-технологіями та  маніпуляціями суспільною свідомістю, які стають сферою художнього осмислення для  сучасних митців. Адже  Барокко в Україні  - це не тільки визвольні змагання, боротьба за незалежність,  « козацьке лицарство», а й Доба Руїни, трагедії громадянських протистоянь,  ілюзії революцій, поразки та втрати, це те « життя у мріях», що перекриває шляхи  в суспільній свідомості для критичного аналізу і тверезої оцінки.  Барокко в Україні – це і час вибору  шляху розвитку « між Сходом та Заходом», це час надолуження і переоцінки минулого, це утвердження Нового  як важливої категорії культури. Отже, епоха Бароко триває, а з нею – той діалог між минулим і сучасним, без якого культурний поступ неможливий.  Осмислення її досвіду,  складних віддзеркалень в культурі та національній  свідомості, вітчизняному мистецтві – мета даного проекту.

Проект має міжмузейний та міжінституційний характер, залучає твори з колекцій Національного художнього музею України, Національного музею українського декоративного мистецтва, Музею театрального, музичного та кіномистецтва, Музею книги і друкарства України, Дирекції виставок Національної спілки художників України, з приватних зібрань та з майстерень сучасних митців