Fund

контакти

cлідкуй за нами

Youtube_ico Facebook_ico Twitter_ico

Лісова пісня Андрія Приходька

01 квітня 2011

Днями відбувалася прем"єра спектаклю "Лісова пісня" у львівському Театрі ім. Леся Курбаса. Режисер Андрій Приходько. Проект підтриманий нашим грантом.

Тішать ось такі, наприклад, відгуки (газета Ратуша, http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=946):

 «Лісова пісня»: жорстка й пронизлива феєрія-вертеп

Проспівані на різних регістрах і в різних тонах слова з «Лісової пісні» Лесі Українки «Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає мені груди, серденько виймає…» — емоційна кульмінація, камертон і пронизливий лейтмотив вистави «Лісова пісня», прем’єра якої відбудеться в театрі імені Леся Курбаса 25 і 26 березня. Їх до щему зворушливо виконує Мавка, а потім підхоплює весь «лісовий народ», перетворюючи на ритуал освячення кохання.


Театр імені Леся Курбаса завдяки співпраці зі спорідненим за духом режисером — учнем Петра Фоменка Андрієм Приходьком — повернувся до творення на сцені дійства-ритуалу, однієї зі своїх природних стихій. Асоціативно постановка спонукає пригадати виставу курбасівців «Марко Проклятий, або Східна легенда» за поезіями Василя Стуса.
Одним із «сюжетотворчих» складових ритуалу загалом і в «Лісовій пісні» зокрема є музика (музичний режисер — знана етно-джазова виконавиця і колишня акторка театру імені Леся Курбаса Мар’яна Садовська). Народну музику Полісся та Гуцульщини Мар’яна Садовська аранжувала (пісні зі свого репертуару надали для вистави гурти «Кросна», «Божичі», «Древо»), звучить у виставі також співаний текст Лесі Українки.


Навколо драми-феєрії «Лісова пісня» (як і багатьох класичних творів загалом) закріпилося чимало штампів-означень, один із них — «прекрасна казка про любов і зраду». Спектаклі за цією п’єсою, як акцентував художній керівник театру імені Леся Курбаса Володимир Кучинський, — здебільшого, мелодраматичні, солодкаві, з «кілограмами тюлю та заломленими руками».

Постановка Андрія Приходька — не «казка», і не «прекрасна». Але вона красива, у категоріях тієї краси, про яку Мавці говорить Лісовик (Олег Цьона): «А тільки ти жебрацькі шмати скинути не хочеш, бо ти забула, що ніяка туга краси перемагати не повинна». Не сентиментальна, а зворушлива й прониклива. Не пафосна, а справжня і щира. Не солодкаво-приторна, а жорстка й правдива. Водночас це таки феєрія, як її означила Леся Українка. А також — вертеп (у трьох колядах, як промовляють актори зі сцени), і не тільки тому, що спектакль починається з виходу вертепних персонажів.


Виставу поділено на три дії, і першу з них можна сприймати як автономну історію, цілісну візуально і сюжетно, — історію про вплив суспільних умовностей, про відверту Мавку та обережного Лукаша, про глибину і поверховість…

Те, що відбувається між Мавкою і Лукашем на початку їхнього знайомства, настільки справжнє, що неприродно виглядала б в автентичних костюмах Килина та Лукашева мати, тому логічним є сучасний одяг для тих сцен, коли Лукаш відвертається від Мавки, а заразом і від самого себе («ти не вмієш своїм життям до себе дорівнятись»).

Одна з несподіванок режисерської концепції постановки — те, що Килини, яку мати засватала за Лукаша, нема в переліку дійових осіб, відповідно, нема окремої акторки для цієї ролі, а перевтілюється в неї Оксана Козакевич, яка грає роль Мавки. Така трансформація вражає, адже йдеться не тільки про зміну одягу (народного на автентичний), а й про зміну мови (української на російську), світогляду (ідеалістичного на приземлено-побутовий), манери (чистої на вульгарну). Зміни підкреслюють звукові та світлові ефекти.


Як наголошував Андрій Приходько, «Лісова пісня» — вистава не про кохання, не про «мальчіка і дєвочку», а про зраду своєї крові, свого роду, коріння.

Ще один режисерський хід, який підкреслює трансформацію Лукаша, — те, що в трьох діях роль Лукаша грають різні актори: Орест Шарак, Микола Береза, Андрій Козак. Неперевершений образ дядька Лева створив Олег Стефан.

Після відкритої репетиції прем’єри, що відбулася 22 березня, художній керівник театру імені Марії Заньковецької Федір Стригун щирими обіймами привітав виконавицю головної ролі. І більшість глядачів, мабуть, підхопили б цей жест. «Лісова пісня» в театрі імені Леся Курбаса має шанс стати найбільш колоритною, творчою, багатогранною прем’єрою цього року.

Content_content_newol
Олеся Островська-Люта

експерт з культури

Інші записи

06 березня 2014
Яка вона «Площа Свободи»? В ЄрміловЦентрі відбулося відкриття проекту

В Центрі сучасного мистецтва ЄрміловЦентр відкрився проект «Площа Свободи». Проект одночасно реагує на події, які відбуваються в Україні останні 3 місяці, але з тим ставить загальні важливі питання: що є свобода і що є її ...

Детальніше

03 березня 2014
Презентація грантової програми I3 в ЄрміловЦентрі

Друзі з Харкова!

5 березня о 18.00 Наталія Іванова, директорка ЄрміловЦентру, Оксана Коклонскька, кураторка проекту «Площа Свободи» і я робимо презентацію грантової програми І3 [ідея – імпульс – інновація], де поділимося ...

Детальніше

03 березня 2014
Важливі умови подання аплікаційної форми на отримання гранту та стипендії

Шановні друзі,

Вкотре завершився прийом заявок для участі у грантовій програмі І3 та її стипендійному компоненті. Ми отримали велику кількість заявок з різних регіонів, рішення щодо розгляду проектів Експертною радою будуть опубліковані на ...

Детальніше

12 лютого 2014
Нові обличчя

Любі друзі,

нагадаю, що віднедавна у нас в команді новий фахівець - Дар'я Придибайло. Її мейл dprydybailo@fdu.org.ua, а телефон - 050 472 0627.

Тим часом, Наталя Церклевич, яку багато із вас вже встигли полюбити), у декретній ...

Детальніше

29 cічня 2014
Найближчий кінцевий термін прийняття проектів на програму грантів і3

Найближчий кінцевий термін прийняття проектів на програму грантів і3, а також заявок на отримання письменницьких стипендій  - 15 лютого 2014 року. З огляду на те, що 15 лютого - субота, критично до 18.00 мають надійти лише електронні версії ...

Детальніше