Fund

контакти

cлідкуй за нами

Youtube_ico Facebook_ico Twitter_ico

Проект Алевтини Кахiдзе "Я запiзнююся на лiтак, на який запiзнитися неможливо"

12 вересня 2010

Проект Алевтини Кахідзе «Я запізнююся на літак, на який запізнитися неможливо» став викликом і випробуванням і для Алевтини, і для нас – вже на самому початку програми. По-перше, ми хотіли підтримати і наголосити цю метафору – відкритості й готовності реагувати на запотребування мистецького середовища. Хоча для нетренованого ока ці запотребування можуть виглядати – гмммм – дивно чи, принаймні, неочікувано. Але довгі роки роботи в царині культури навчили: як би дивно не виглядала річ на початку, вона може обернутися на вкрай потрібну, без якої абсолютно не можлива діяльність у цій сфері. Чого варті самі закупівлі соломи і очерету для Музею народного побуту в Пирогові (а це ще один наш проект).

Так от, Алевтині був потрібен власний літак – прийнамні так здавалося з першого погляду. Насправді, вона просила, аби власнийк літака нарисував землю з приватного борту. Звичайно ж, лист Кахідзе не можна було сприймати буквально.


Це було звернення до неможливого. І саме про це йшлося у її проекті для виставки «Безкрайня сфера» куратора Томаса Труммера (Siemens artprogram).

Йшлося про картинки, які б нарисував власник літака, як про таке, що не може сповнитися в реальності, є поза межами досяжності. І реакція з боку фонду – готовність надати Алевтині такий літак – суттєво звузила ці межі досяжного.

Йшлося про картинки, які б нарисував власник літака, як про таке, що не може сповнитися в реальності, є поза межами досяжності. І реакція з боку фонду – готовність надати Алевтині такий літак – суттєво звузила ці межі досяжного.Отже, Алевтина мусила це осмислити й перетворити знову на мистецтво, на проект. Таким був виклик для неї.
Для нас же викликом стала сама концептуальна складність проекту. З одного боку це прекрасна, витончена робота, варта втілення за будь-яких обставин. З іншого – своєрідна планка і рамка, яку ми, нібито, задаємо для інших проектів, котрі потенційно можуть бути підтримані програмою і³. А нам видається необхідним такої планки уникати. Ми хотіли б звести до найменшого значення наше втручання у процес генерування ідей з боку потенційних грантоотримувачів. Хочеться побачити різноманітні проекти і дуже хочеться їх підтримати.

Що ж, побачимо, якими будуть майбутні грантові пропозиції. І надіюся, що вони будуть подібні до проекту «Я запізнююся на літак, на який запізнитися неможливо» лише з точки зору тонкості й неочікуваності.

Content_content_newol
Олеся Островська-Люта

експерт з культури

Інші записи

27 квітня 2011
Дедлайн наближається!

Вирішила, все таки, окремим записом нагадати, що найближчий дедлайн - вже 15 травня, до 18:00. Вчасно поданою вважається, заявка, яка до 18:00 15 травня надійшла в офіс фонду і в паперовому, і в електронному форматах.

Не запізнюйтеся:)

Детальніше

27 квітня 2011
Презентація журналу "Коза"

Найближчими днями, а точніше, завтра, розпочнеться серія презентацій театрального журналу Коза, виданого за підтримки програми і3.

Отже, завтра, 28 квітня, о 18.30, у книгарні Є, у Києві на Великій Васильківській, 38.

А ще будуть ...

Детальніше

19 квітня 2011
Дитячий фестиваль у Львові

Як я вже писала, ці тижні видалися багатими на події, підтримані програмою і3. Лише вчора відкрилася виставка 1986 у київській галереї "Лавра". Виставка про 25 років після Чорнобильської аварії, створена Школою фотографії Віктора ...

Детальніше

18 квітня 2011
Дім, який збудував собі Джек

Цей тиждень видався багатим на події, підтримані програмою і3.

20 квітня, середа, з 18:00 до 20:00, Київ, торговельний центр "Глобус" - перформанс Олени Карасюк "Дім, який збудував собі Джек".

Власне, у ...

Детальніше

18 квітня 2011
1986 - до 25 річниці аварії в Чорнобилі

Сьогодні о 19.00 у київській галереї "Лавра" відкривається виставка "1986" Школи Віктора Марущенка. Проект підтримано грантом програми і3.

Це проект про 25 років, що минули з моменту аварії у Чорнобилі. Про людей, які ...

Детальніше