Дарія Бассель про участь у фестивалі DOKLeipzig
Документальний фільм «Хворісукалюди» режисера Юрія Речинського сприймали дуже круто. Обидва покази відбувались у будні і модератори показу були впевнені (за досвідом минулого року), що зала буде неповна. Але і на першому, і на другому показі зала просто «ломилася». Мене вразило, що вся аудиторія була не старше 25-26 років. Звісно, фільм змагався в категорії "Молоде кіно"(Young Cinema), але все одно було дуже незвично бачити на такому важкому для сприйняття фільмі повну залу таких юних глядачів. Ще було незвично, що люди не виходили посеред показу. Фільм важкий і, звичайно, люди виходять, коли починаються сцени з голками і т.п., але цього разу жоден глядач не покинув зали. Взагалі треба сказати, що німецька публіка дуже добре підготована. Відчувається повага до авторів та до сусідів-глядачів. Черги на покази величезні, але люди не штовхаються, аплодують тільки тоді, коли пройшли всі титри фільму. Це такі маленьки штуки, але вони дуже сильно впливають на атмосферу фестивалю. Це я точно знаю, як робітник Docudays UA та «Молодості». Після показів були дуже гарні Q&A, кожне тривало не менше 30 хвилин. Глядачі підходили після показу і дякували. Всі дивувались, як можливо було зняти таке кіно.
Дарія Бассель,
програмний координатор фестивалю Docudays UA