Iрина Цілик повернулась із подорожі на кінофестиваль «One Country One Film»

Міжнародний кінофестиваль «One Country One Film» в Апша (Франція) – не з тих, престижних у всьому світі фестивалів, що мають червоні доріжки та грандіозні програми. Але його атмосфера була настільки особливою, що просто заворожила мене та продюсера нашого фільму Ігоря Савиченка. Відчувалося, що організатори у справжній французькій глибинці зробили все для того, аби було цікаво й затишно і глядачам (скажімо, розносити усім глінтвейн під час вечірніх показів просто неба – дрібничка, але ж яка мила!), і учасникам, кожен з яких представляв свою країну. За час фестивалю я тепло потоваришувала з іншими режисерами, які приїхали до Апша зі Швейцарії, Гаїті, Ірану, Непалу... Ми мали прес-конференції, жваві дискусії та інтерв’ю з глядачами (скільки було питань!), вели довгі розмови про особливості кіновиробництва в різних країнах (зокрема, ми з Ігорем довго розповідали про реалії української кінематографії), познайомилися з кількома французькими продюсерами, обмінялися з ними контактами та багато говорили про особливості ймовірної копродукції Франції та України. Єдиний приз фестивалю – «Приз глядацьких симпатій» – одержала короткометражна стрічка, що представляла В’єтнам; я сама внутрішньо голосувала за неї, і тому цілком поділяю думку зали. Але, загалом, у програмі було представлено чимало дуже неординарних, гідних уваги робіт. Повинна сказати, наш фільм «Помин» також було надзвичайно тепло прийнято аудиторією – французькі глядачі довго аплодували, потім підходили, розпитували, дякували…

Наостанок ми з організаторами вигадали чудову ідею: зібрати        найкращу добірку представлених на фестивалі робіт та презентувати їх згодом в Україні.

Так чи інакше, над цим ще треба попрацювати. Але, будемо сподіватися, делегація One Country One Film таки доїде до нас зі своєю програмою, і вже Україна зможе зі свого боку проявити таку ж гостинність.

Ірина Цілик