«One Country One Film», розповідає Iрина Цілик

Минулого року мені, моїй команді пощастило зняти короткометражний фільм “Помин”, вигравши ґрант Державного агентства України з питань кіно. В основі сценарію – моє ж однойменне оповідання, яке увійшло до збірки “Родимки”. Історія розповідає про дівчину, що їде на старий хутір завершувати справи з продажу дідової хати, а знаходить на цій території свого дитинства деякі відповіді на власні життєві питання. На відміну від моєї героїні, мені, на щастя, ніколи не доводилося підходити до такого вибору впритул, але я маю дім на Чернігівщині, таке особливе “місце сили”, в якому я, більше того, прожила не так давно три роки разом із чоловіком та маленьким сином, тож я мала багато дуже особистого матеріалу для створення фільму. І потім виявилося, що ця тема є доволі близькою та навіть болісною для багатьох людей, з якими я перетнулася на знімальному майданчику й пізніше – у глядацьких залах... У головній ролі ми зняли дуже цікаву литовську актрису Тому Вашкевічюте, інші ролі зіграли не менш чудові українські актори Геннадій Попенко, Олександр Ігнатуша, Ніна Набока, маленька Іва Могильник. Всі ми, разом з акторами та членами знімальної групи, дуже здружилися впродовж наших зйомок, що відбувалися в листопаді минулого року на хуторах під Батурином. Було чимало непростих пригод, особливих вражень, замерзлих носів, але понад усім переважало відчуття єдності справжньої небайдужої команди, що завзято бореться за результат.

Я досі страшенно скучаю за цим ні з чим незрівнянним процесом, але наразі фільм живе новим життям – фестивальним, і це також дуже хвилююче. “Помин” уже побував на міжнародних кінофестивалях у Німеччині, Вірменії, Росії, Португалії, Одесі, отримав приз “Кращий ігровий фільм” на кінофестивалі “Кінолітопис” в Україні, а незабаром поїде ще на два фестивалі до Греції, Тайваню і в найближчі дні – до Франції та Львову. Шкода, я не встигну презентувати фільм особисто на львівському фестивалі Wiz Art, бо робитиму це в той самий час у маленькому французькому містечку Апша на фестивалі One Country One film.

Цей фестиваль цікавий своєю концепцією – кожну країну тут може представляти лише один фільм, тож мені приємно, що серед 45-ти представників різних держав Україна буде представлена саме нашим фільмом. До речі, фонд Ріната Ахметова посприяв тому, щоб я змогла представити нашу роботу у Франції особисто, за що я, звісно, фондові дуже вдячна. Все це мене надзвичайно тішить, а головне те, що коло наших глядачів розширюється. Тож приємного перегляду!

Ірина Цілик